Проектна технологія

Проєктні технології на уроках української мови у старших класах

Освітній проект — це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності учнів на одержання освітньої продукції за певний проміжок часу — від окремого уроку до кількох місяців.

Етапи розробки і проведення проекту:

þ   Цілі проекту з визначенням знань, умінь, навичок, яких повинні набути учні в результаті роботи над проектом.

þ   Презентація ситуацій, які дозволяють виявити одну чи кілька проблем з обговорюваної тематики.

þ   Висування гіпотез розв'язування виявленої проблеми («мозковий штурм»). Обговорення й обґрунтування кожної з гіпотез.

þ   Обговорення методів перевірки прийнятих гіпотез у малих групах(у кожній групі по гіпотезі), обговорення можливих джерел інформації для перевірки висунутої гіпотези.

þ   Обговорення оформлення результатів.

þ   Робота в групах над пошуком фактів, аргументів, які підтверджують чи спростовують гіпотезу.

þ   Захист проектів (гіпотез рішення проблеми) кожної з груп з опануванням всіма присутніми.

þ   Висування нових проблем.

Для сучасної школи актуальним є як загально-соціальне розуміння терміна «проектування», що передбачає процес формування освітньої системи загалом, так і часткове, що має на меті залучення учнів до проектувальної діяльності, спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію)

Проектна діяльність спрямована на вирішення таких психолого-педагогічних та організаційно-педагогічних завдань:

·        Розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей учнів.

·        Інтеграцію освітнього середовища школи та сім'ї, школи та мікрорайону, ширше залучення батьків до освітнього процесу.

·        Соціалізацію учнів, розвиток ключових компетентностей - комунікативної, кооперативної, інформаційної тощо.

·        Формування у школярів активної життєвої позиції.

·        Створення у школі єдиного колективу учнів і педагогів, атмосфери співпраці.

Метод проектів має на меті всебічне та систематичне дослідження проблеми й розробку конкретного кінцевого продукту; передбачає отримання практичного результату, а не тільки пошук певної інформації. Проект передусім є результатом колективних зусиль виконавців, тому на завершальному етапі діяльності передбачає рефлексію спільної роботи, аналіз її повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого внеску кожного учасника.

У сучасній педагогіці проекти класифікуються відповідно до певної домінуючої типологічної ознаки.

Види навчальних проектів

Технологія навчальних проектів залежить від цілей і задач навчання, отже, визначається кількома параметрами. За класифікацією, запропонованою Є.Полат, розрізняють такі види навчальних проектів.

За домінуючою діяльністю:

o   прикладні. Проектами передбачається розробка  та виготовлення виробу, наділеного суб’єктивною новизною. Мета таких проектів – формувати систему інтелектуальних, загально трудових і спеціальних знань, умінь і навичок, втілену в кінцевий продукт. Їх зміст початковій школі найчастіше пов'язаний з освітніми галузями «Технологія», «Здоров’я» і фізична культура», «Людина і світ».

o   рольові (ігрові). У проектах засобами гри імітуються соціальні або ділові форми поведінки в схожих з реальними ситуаціями. Їх учасники виконують ролі, зумовлені характером та змістом проектів. Метою цих проектів є оформити навчальний процес у вигляді ігрової діяльності та зімітувати суспільні відносини. За формою рольові проекти аналогічні до стимуляційної гри.

o   інформаційні (ознайомлювально зорієнтовані). Проекти пов’язані зі збором інформації про певний об’єкт чи явище, аналізом та узагальненням фактів, ознайомленням з ними широкого загалу. Їх дидактичною метою є створити умови, за яких учні самостійно знаходять інформацію, необхідну для розв’язання пізнавальних задач, отримують досвід роботи з різноманітними інформаційними джерелами. Продуктом проектної діяльності може бути атлас, альманах, стіннівка, електронна газета, репортаж, щоденник мандрівника, фотовиставка тощо.

o   мистецькі (творчі). Домінуючим аспектом проектів є вільний і нетрадиційний підхід до виконання, оформлення та презентації результату. Такі проекти дають змогу максимально враховувати мистецькі інтереси учасників. Їх метою є ознайомити школярів з культурним надбанням людства; розкрити й розвивати творчий потенціал особистості; розвивати презентаційні уміння і навички (уміння триматися перед аудиторією, використовувати під час виступу засоби наочності, елементарні артистичні навички); виховувати естетичний мак. Результат може бути оформлений у вигляді сценарію, статті, виставки, рекламного проспекту, літературного чи художнього твору тощо.

o   Дослідницько – пошукові. Діяльність учнів спрямовується на вирішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий. Педагогічна мета цих проектів – формувати навички пошукової діяльності та навчального дослідження; розвивати уміння і навички самостійної діяльності з навчальним матеріалом. Продуктом діяльності може бути публікація, довідник, карта, усна газета, колекція тощо.

За предметно – змістовним наповненням:

o   монопредметні. Провідна проблема проектів вирішується в межах одного навчального предмета, хоча для її розв’язання залучаються знання з інших галузей.

o   міжпредметні. Зміст проектів має інтегрований характер – він охоплює кілька навчальних предметів.

o   над предметні (позапредметні). Проекти інтегрують знання з різних галузей, у тому числі з тих, які не вивчаються в початковій школі.

o   За характером координації:

o   з безпосередньою координацією впроваджуються на початковій стадії ознайомлення учнів з проектом діяльності ; у ході всього проекту вчитель планує діяльність учнів, організовує виховання дослідження, допомагає знаходити необхідну інформацію, вчить опрацьовувати її, стежить за дотриманням визначних термінів виховання проекту, спільно з учнями організовує презентацію результатів, бере безпосередню участь в оцінюванні проектної діяльності.

o   з прихованою координацією – застосовується за умови наявності в учнів певного досвіду проектної діяльності; учитель виконує роль рівноправного учасника: більшу активність виявляє на початковому етапі проектування, а далі – консультує.

За характером контактів:

o   серед дітей однієї вікової групи – найчастіше до складу учасників таких проектів входить учня одного класу.

o   Серед дітей різновікової групи – мають статус загально шкільних, районних, міських, регіональних або міжпредметних.

За кількістю учасників:

o   індивідуальні. Проект виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації. Тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей.

o   парні. Проект виконують двоє учнів. Вони складають спільний план дій; визначають форму представлення результату; добирають творчу назву свого проекту; беруть активну участь в організації публічного захисту проекту.

o   групові. Численність учасників визначається на етапі планування; вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об’єднуватись за інтересами (чи особистими симпатіями). Робота в групі полягає в тому, щоб у процесі розробки навчального проекту учасники обмінювались власним досвідом, радились один з одним, вчилися знаходити спільні рішення. Учитель узгоджує діяльність груп учасників, гнучко підпорядковує її спільній темі; проводить індивідуальні консультації, за потреби – надає допомогу.

За тривалістю:

o   короткотривалі – від двох до шести годин (або уроків);

o   середньої тривалості – від тижня до місяця;

o   довготривалі – від одного до кількох місяців.

Результатом проектної діяльності є презентація та захист її кінцевого продукту. Успіх проекту значною мірою залежить від оформлення його результатів. Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінною умовою роботи над проектом.

На завершальному етапі проекту доцільно організувати обговорення, під час якого учні матимуть змогу оцінити проектну діяльність у цілому та особистий внесок кожного в загальну справу, виявлять недоліки діяльності та обговорять шляхи їх подолання.

У ході реалізації соціального проекту важливим є не лише створення певного кінцевого продукту, а і громадянсько-виховний результат демократичної взаємодії учнів, учителів, батьків, громади в цілому у процесі його виконання.

Зміст діяльності учасників проекту на кожному його етапі.

І етап. Організація проекту.

Етап визначення вчителем стратегії діяльності. Яка полягає у виборі виду і теми проекту, формуванні провідної проблеми та дидактичної мети. До роботи на цьому етапі молодші школярі переважно не долучаються.

Обираючи тему проекту, вчителю варто орієнтуватися на такі критерії:

o   чим дійсно серйозно захопить учнів пропонований проект;

o   чи піддаватиметься він успішній реалізації з їхнього боку;

o   чи буде мати практичний, особситісно чи соціально значущий результат;

o   чи зумовить виконаний проект у процесі 1його реалізації подальшу серію проектів.

ІІ етап. Планування проекту.

Етап організації проектної діяльності учнів. Учитель ознайомлює дітей із загальною темою навчального проекту та стимулює виникнення інтересу до неї; окреслює коло проблемних питань та зорієнтовує  учнів на усвідомлення задуму проекту; допомагає вжитися в ситуацію та виділити низку проблем, які цікавлять учнів; скеровує на можливі шляхи розв’язання проблеми та ймовірний результат діяльності, допомагає у плануванні.

Після такого «занурення» в проект організовується активна спільна (чи індивідуальна) проектна діяльність учнів. Для цього, за бажанням учасників утворюється творчі групи й обирається напрям діяльності який узгоджується із загальною темою та ідеєю проекту. Учасники визначаються із формою представлення результатів.

На цьому етапі ініціатива переходить до учнів. Це зумовлено тим, що виконання певних завдань за прямою вказівкою вчителя може не відповідати нахилам та бажанням дітей.

На цьому ж етапі визначаються критерії оцінювання діяльності учасників.

ІІІ етап. Реалізація проекту.

Характер діяльності учнів – інформаційно – операційний. Учні х допомогою вчителя визначають можливі джерела інформації, самостійно збирають необхідний матеріал, безпосередньо виконують поставлені завдання проекту. Педагог займає позицію консультанта, а за потреби – координатора, він спрямовує пошукову діяльність школярів в оптимальному напрямі.

Проведення учнями висновків завершується застосуванням набутих знань у практичній роботі. Їх результатом повинен бути реальний освітній продукт, що має суб’єктивну або об’єктивну цінність. Отримавши його, учні дають відповіді на такі запитання:

-              Які знання знадобилися в практичній роботі?

-              Який особистий досвід могли використати? Який новий досвід отримали?

-              Що змінилося в результаті виконання проекту?

-              Що покращили для себе чи для інших людей?

Презентація.

Вона може бути представлена:

• у вигляді постера (плаката), на якому автори в оригінальній формі подають добірки матеріалів;

• у формі щоденника, буклета, міні-підручника;

• як усна презентація, що поєднується з оформленням постера.

IV етап. Підсумок проекту.

На завершальному етапі розробки проекту передбачається оформлення і презентація його результату, аналіз та оцінювання проектної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактором, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проекту.

Цей етап охоплює дискусії, обговорення результатів проекту після його захисту, поради та коментарі вчителя, груповий аналіз роботи та самоконтроль учасників.

Етапи діяльності вчителя на уроці

№	Етапи діяльності	Зміст діяльності		Способи організації взаємодії
		Учні	Учитель
1	Підготовка. Визначення теми та мети проекту	Обговорюють, шукають інформацію	Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань	Навчальний діалог
2	Планування	Формулюють завдання та обговорюють їх	Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції	Спільне визначення мети діяльності
3	Прийняття рішень	Обирають оптимальний варіант	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору, дискусія
4	Збір інформації	Збирають інформацію	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Добір навчального матеріалу
5	Аналіз інформації, формулювання висновків	Аналізують інформацію, в міру необхідності конструюють різні художні вироби	Коригує, спостерігає, радить	Створення дітьми навчального дидактичного матеріалу
6	Захист проектів та колективний аналіз	Презентують проекти та разом з учителем обговорюють, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід	Обговорює разом з дітьми	Участь дітей в оцінюванні проекту

Проект до Дня української писемності та мови для учнів 10 класу.

За два-три тижні до заходу вчитель з’ясовує, хто з учнів бажає працювати над підготовкою проєкту (презентації) до Дня української писемності та мови. Коли група бажаючих сформована, вчитель проводить позаурочну консультацію, у ході проводить інструктаж над створенням проекту. 

 Учні об’єднуються у групи (6 груп) і розподіляють між собою завдання,  кожна група починає працювати над своїм. Протягом напрацювання учні можуть, і мають, звертатися до вчителя за порадами, консультаціями та допомогою у позаурочний час.

На першому тижні учні шукають інформацію, опрацьовують її, обговорюють в групах, радяться з учителем, якщо це необхідно.

Систематизують весь матеріал, який знайшли, виокремлюють головне, готують свою частину презентації. Узгоджують свої слайди з учителем. Коригують презентацію згідно до зауважень учителя.

На другому тижні учні допрацьовують свої частини роботи,  створюють спільну завершену презентацію, надсилають її вчителю. Учитель додає своє «вступне слово», показує презентацію.

Один з можливих варіантів кінцевого результату роботи учнів: